"Зависимостта" в блог "Богословие" 

 В блог "Лирика" - "Остана ми една забава"

 Философските статии на Дiана Харчук ТУК

28 декември 2022

Юдомасонски козни и путино-фашистка пропаганда

Най-ярки симпатии към Путин и престъпленията му срещу Украйна в цяла Европа и по света изразяват ултра-радикални националисти и анти-глобалисти, клонящи към ретрограден консерватизъм, разбиран по фашистки и нацистки. Това хич не е случайно, защото е традиция за КГБ още от сталиново време да се работи с такива. Сталин ги е наричал даже директно "полезни идиоти" приятелите в Западна Европа и САЩ на болшевишкия режим - интелектуалстващите с болшевишки уклони и разни хора на изкуството. За такива, както и за нашите български путинисти, като тези от ПП "Възраждане", макар да се кълнат, че им е най-важен националният ни интерес, няма нищо по-свято от личният им материален статус, който е свързан с Кремъл.

Това впрочем като "феномен" съм го виждал преди години тук в България - църковният консерватизъм беше активно подпомаган и продуциран именно от масонски структури, като най-силно подпомагаха арогантни и престъпни църковници, които компроментираха каузата на консерватизма с цинично и скандално, често престъпно поведение, компроментираха Църквата в перспектива.

Но нека обясним набързо и в няколко точки защо смятаме, че псевдо-консерваторът Путин, зад паравана на православен консерватизъм, всъщност обслужва плановете и стратегиите на световния либерален и глобалистки елит, дето е често с ционистки уклони и даже корени:

1. Антиваксърската истерия по време на ковид-пандемията, свързана отявлено с Кремъл, целеше да представи ваксинирането като либерален заговор срещу живота на хората и редуциране на земното население. Същевремено в Москва направиха своя "модерна ваксина" и надупчиха с нея народа си поголовно.

2. Путин остави руския блогър Иля Яшин свободно да говори и пише против Режима му до момента, в който Яшин се добра до стария му паспорт и го изобличи като етнически евреин по майчина линия. И Яшин чак тогава потегли към затвора.

3. От години насам финансовият юдейски елит в Русия води взаимен флирт с Путин и даже го нарича "нашия приятел руски император".

Към момента в Украйна са загинали поне 200 000 руснаци и със сигурност не по-малко украински войници и цивилни граждани. Не знам ваксината и самата преекспонирана пандемия дали са плод на ционистки убийствен заговор, но "приятелят на Сион" в Кремъл се оказа в пъти по-убийствен и полезен в начинанието. За шепа ДОНБАС-ки въглища до момента е хвърлил по гробовете около половин милион хора - и чужди, и свои.

И не случайно подкрепящият го първоначално Лукашенко в Беларус, е на път да му вдигне "червен картон", след жълтия. Да припомним пак в точки:

1. В Беларус нямаше ни карантина, ни натиск към ваксинация на населението, докато в Русия тормозът над хората бе сравним с този в Китай, Канада и Австралия.

2. Лукашенко не изпрати в Украйна ни един белоруски военен, докато Путин хвърли в Украйна зле подготвени и немотивирани руски наборници с десетки и стотици хиляди под американско свръхмодерно оръжие.

Защо? Защото какъвто и да е, у Лукашенко май има здрав патриотизъм и природен разум. Още Хитлер е казал, че за да победиш Русия, трябва да разделиш "белоруси, руси и малоруси", да ги настроиш и хвърлиш едни срещу други. Путин успешно изпълнява "План Б на Хитлерова Германия" за разгрома на Русия чрез разпад и точно затова го предупреди наскоро Лукашенко.

Следва

19 ноември 2022

Гешефтари и мародери ли сме Българите?

 

Молба за проверка на Дирекция Социално подпомагане - Варна


от:
Светослав Ангелов (portos_@abv.bg) 

до:
sar@saref.government.bg ,
hadjigenov@abv.bg
Моля да проверите защо към момента издаваните ваучери за закупуване на храна от бежанци от Украйна от Дирекция Социално Подпомагане във Варна на стойност 100 лева, могат да се използват само във верига супермаркети "Billa", а даже в "Кауфланд" обясняват, че там ще важат "може би от другия месец".

С уважение: Светослав Ангелов, съпруг на украинка, която получи за цяла година само въпросния ваучер и й беше отаказана за втори път през годината еднократната помощ, защото макар и безработна и със статут на "временна зарила", била омъжена.

"Ще се обеся веднага, щом изтрезнея!" (Портос)

13 ноември 2022

Папа, папи и папеси



- Здрасти. Гъз!

- Ти си Гъз, Светославе!

Туше!

- Оф, хайде стига де! На мене ми мина вече, просто те подкачих.

- Е, мина ми и на мене! Благодарение на тебе се сподобих с монашеска поука. разбрах, че съм много обидчив, горделив и мнителен човек.

Абе виж сега, твоите греховни слабости и личностни дефицити са си твоя работа. В крайна сметка затуй сме в Църквата до един. уж за да ги преодоляваме. Ще се помоля относно това за тебе. На мене ми е проблемът друг, не че си обидчив и славолюбив манипулатор, туй за никого не е новина. А икономическите ти престъпления и машинации чрез Църквата и през Нея, както и туй, че се явяваш пресечна точка между меридианите. и ъглополовящите на престъпния корупционен триъгълен модел "Църква - Мутри - Власт", която при равностранен триъгълник е обща за ъглополовящите и меридианите... Последното не го очакваше, n'est pas! Туше! Ебах се у Геометъра! Но даже 95% от написаното от мене за тебе да е абсолютно вярно, пак си по-добър от мнозина твои събратя, щото подир себе си оставяш много. И...

- Я дай 500 кинта, щом ти е минало.

И настана тишина в Небесата за известно време, както се казва в Апокалипсиса. Неопределено никак, щото пак ме блокираха от там.


* * *


- Оф, извинявай и ти!

- Е, докога ще те извинявам бе, Светльо!? Ти даже не си наясно защо се извиняваш!

Напротив, наясно съм. Извинявай, че се намесих в твоята интимност и лични преживявания. Но исках другарски да ти обясня, че санът ти не позволява да береш смокини собственоръчно на една дърта фриволна фея (да не я наречем Курветина или не дай Боже, Гювендия), дето за цялата си кариера си е турила една/трета от свещенството, половината епископат и почти целия синод на оная си работа. И още има години и хляб в нея, за да ви закръгли всичките Просто останалите са знаели какво и къде е точното й място, даже последният й полуизкуфял дядка умее сам да я използва, докато ти ще си Глупакът, дето ще я коронясаш за Кралица.


* * *


Хуй петстотин лева, хуй сто лева, хуй даже и пет лева, да се еба сам в голямата уста!


* * *


- Абе отче, тия що така се ядосаха и двамата?! Що толкоз им казах?!

- Ох, не съм в течение с клюки и интриги, не ме и интересуват, само ще споделя общо принципно впечатление. Хората не се ядосват толкова, кажеш ли за тях лъжа. Но побесняват от истината.

Хм, ти да видиш! Затуй ли така се ядоса и ти онзи ден, като ти споменах поп Владко Тасков и милиционерските отколе кадрувания в БПЦ?!... Шегувам се бе! Хайде стига, сега вземи ме блокирай и ти!

30 октомври 2022

Има ли въобще Луна (Кратки прозрения)

"Спрете Земята, че искам да сляза!" (Вуйчо Ачо - Гелето от Пирдопското село Антон, син на дядо Георги с двата прякора Рейса и Мигача от една ферма при проход Козница)

Това, че Земята не е кълбовидна, ами по-скоро прилича на обърната, пълна с непадаща пръст чиния, е нещо, с което ставам все по-съгласен.

И тогава излиза въпросът има ли изобщо Луна. Обяснението, че виждаме само едната й страна (откъм Земята, но не и тази към Слънцето) е, че се въртяла само около Земята, но не и около себе си.

Добре, а защо постоянно уж осветената от Слънцето страна е недостъпна даже за наблюдение със свръх-модерните ни уж телескопи? А защо пък неосветената й към нас страна "свети", какво я огрява, та го отразява? Прозираща люспа ли е тя или е подобен на Земята  неин кълбовиден малък спътник?

Аз имам друг отговор. Луната я няма, тя е всечовешки ментална илюзия, създадена от дявола, за да ни подлудява - не случайно само вълците я "поздравяват" с вой, както впрочем правят и с близка смърт.

"Светещата" страна към нас е окото на братоубиеца Каин Немъртвия (и според старобългарския фолклор и космогония впрочем, освен според мен), както и ние гледаме бялата шир с очи на хищни убийци, а тъмната непознаваема страна е Нищото - всепоглъщатата, давеща мъжете путка на  женския демон Лолита/Лилит, известен ни от Библейските апокрифи, а появяващ се в каноничните книги като Далила (Луна) при Самсон, подобно мъртвата, но непадаща пръст, пълна с кости, на земната обърната чиния. Второто само според мен.


Путка кат' совалка (кратки прозрения)



На някои женски църковни карабатаци шундата им е като летяща чиния! Първо, щото е толкоз тупана, че е станала като провадийска мекица и после, щото суматалък митрополити, епископи, попове и църковници са се качили на обратната страна на Луната с нея!

23 октомври 2022

Козаки Київської Русі

автор: Дiана Харчук

Офіційна історія козацтва охоплює період з XVI ( ну якщо історик розщедриться, то з XV) по XVIII століття. Але насправді вона набагато глибше, і має коріння в часи Київської Русі. 


Бродники

Першою значною подією в козацтва Київської Русi, називають чорний 988 рік. Рік хрещення Русі. Яке проводилося загнанням солдатами людей  в Дніпро, i масовими вбивствами тих, хто був не згодний. 

За меж Києва, такими ж методами, проводилося хрещення всієї Русі. Як свідчать сучасні дослідники, нi про яку "радість i блаженство", так ярко описано в літописах, які писалися під наглядом князя, і близько не було. 

Народ повстав. Масові були страти священників, які до своєї парафії,  без озброєного загону дружинників носа не совали. Але, не зважаючи на опір, язичники програли. 

Племена були роз'єднані. Багато чого один одному мали пред'явити. В той же час за Володимиром стояло професійне, навчене військо. Але, що ще гірше, за ним стояла Візантія. 

Одна з найсильніших світових держав свого часу, i найбільший центр православ'я. Власне кажучи, Володимир охрестився  аби мати союзника. I союзник, гаряче допомагав "новонавернутому в істинну віру" князеві. Разом зі священниками прибували найманці, пряма грошова допомога, вигідні торговельні угоди. Одним словом - продався.

Програвшi язичники, хто ставав "двовiрцем" приймав християнство, в тихую продовжуючи сповідувати вiру предків. Хто боровся до кінця. Ну а хто не хотів нi хреста одягати, нi вмирати, переселився в степи. 

Бродники, як їх стали називати, вiд слова "бродити" . В той час це був синонім "кочувати". Зайнявши пониззя Дніпра, поруч з торговими маршрутами, за певну оплату, охороняють купців в степах. 

Згодом вони стають елітними найманцями. Православні князі, наймають язичників для розбiрок один з одним. Не гидують набігами на вчорашню батьківщину. Як i "роботою" на монголів  під час сумнозвісного побоїща на  річкi Калка 1223 році. Язичники-вигнанці сприйняли це як реванш, відмітившись в руйнуванні православних святинь. 
 

Берладники 

Часи Галицької русі. Створення нової держави не було безкровним. Бояри не бажали об'єднання.  Але найбільше, в принципi як i завжди, вiд міжусобиць діставалося простому люду. Тому, коли князь увійшов у сили, багато хто тікав за Дунай.  У свій час, Дунай став центром опозиції.   

Найвідоміший діяч берладників  князь Іван Берладник. Завдяки йому, в принципi відомо про таке явище як берладники в нашій історії. 

Народився в 1112 році. Про дитинство відомо тільки те, що він був князівського роду. Наступна згадка 1141 рік. Вступає в боротьбу за Галицький княжий стіл, але програє. 1146 році вiдправляється за Дунай. Зібравши місцевих, які отримали назву від міста Берлади,   в загін , наймаються на службу до Київського князя. 

1158 рiк. Найвідоміша згадка про берладників. Івана визнали за князя Берладників, через що отримує прізвище ( тут можна згадати Данила, який був "Галицький") i разом з половецьким військом, при підтримці місцевих жителів , i за згоди Києва заявляє права на Галицький стіл. Але був розбитий. 

Спроби закріпитися на землях задунаю не мали успіху. Берладське князівство було розбите вщент. Сам розбитий князь тікає до Києва. Але там не бажають сваритися з Галичиною, тому дають йму гроші i виправляють в Візантію. Де вiн i помер в 1161 чи 1162 році про досить туманних обставинах. 

 

Галицькі вигонцi

Тринадцяте століття . Об'єднується  Галицьке i Волинське князівство. Не всі задоволені, виникають численні повстання. Людям це діло набридло,  i вони зриваються в землі колишніх Берладників. 

Про вигiнцiв відомо мало. Саме поняття "вигiнець", перекладають як вигнанець, чи втікач, який займається вигоном скота. Ледь чи не єдина згадка про них в документах "Літопис про битву на рiчцi Калка", де їх згадують як союзників руських князів.

 

Реванш степовиків 

Після 1223 року, війська русичів, тi якi зуміли, повернулися до дому. Але, навіть в такий час, князьки лишилися князьками. Міжусобиці i не думали згасати. Простим людям був вибір не великий - або монгол уб'є, або дружинник сусіднього князя. I тут русичі стали звертати свою увагу на степи, де йшла партизанська війна. 

Наші історики люблять розписувати про поразку на рiчцi Калка, але забувають про реванш степовиків. Яка б для загарбників це перемога не була, але опiр тривав. Половці настільки вимотали сутичками монголів, що тi були змушені відійти  для поповнення. 

Місцем збору нової орди стало місто Суваж, на Волзі. Де були розбити нападом кочовиків. Битва на Суважi була не довга i мала біль псилогічний ефект. Чингісхан, бачачи що степи не здаються, викладає свій похід на Русь. Власне кажучи, чого Київ впав в 1240 році, а не в 1223 році, коли здавалося б нічого вже не заважало. 

Слава про цю перемогу рознеслася швидко, i до степовиків стали приєднуватися русичі. Більше того угорський король, в якого i так служили біженці половці, побачив в степовиках реальну силу, яка може протистояти монголам. I став їх активно пiдтримувати. 


От така вона ,історія витоків козацтва. Не завжди однозначна, але багатогранна i набагато давніша, чим нам викладають в підручниках. 

11 октомври 2022

"Пастух. Жертва Каіна та Авеля"


 автор: Дiана Харчук

За украинския език


автор: Владислав Безлюдний

В мене 37-38 років досвіду використання виключно російської. В мене купа друзів в росії. В мене там навіть є рідня. Я жодного дня не вчив українську у школі. Бо в перший клас пішов не у рідному Чернігові, а у Новочеркаську Ростовської області. Бо коли твій батько військовий в СРСР, тебе ніхто не питає, де жити, та вчитися. Народившися в Чернігові, я в три роки потрапив сперше у центральну Росію, де жив до 6 років. Потім в вище згадане містечко, де пішов у перший клас. В 17 років поїхав доглядати стареньку бабусю в Чернігів. На історичну батьківщину, як кажуть)

Протягом 22 років життя в Чернігові мені не було з ким розмовляти українською. Бо до 24.02 це було на 99% російськомовне місто. Вийнятків було дуже мало. Навіть військові та частина місцевих націонал-патриотів розмовляли російською. 

Щоб ви розуміли: весь мій досвід мови виглядає "ну...я читав, дивився телебачення, кіно..." В мене немає української освіти. Я не знаю правопис. До повномасштабного вторгнення, каюся, я теж багато разів казав "какаяразніца". І чув потім від людей, що типу "переобувся швидко". Так, б...дь. Дуже швидко. Бо нас вбивають зараз не французи, не зулуси, не монголи. Ви маєете зрозуміти, в чому проблема.

Нас вбиває колишня метрополія, що хоче повернути колонію, яка "від рук відбилася", і яку хоче відшмагати, як всрате цуценя, що насцяло на підлогу. 

Ми розмовляємо російською не тому, що "це наша рідна мова". А тому, що наша країна до...уя століть колонізована. Рос. Імперія, потім СРСР. Всі намагання це зупинити завершувалися в Сибіру або смертю тих, хто був за незалежність, мову та культуру. 

Зараз, як частина африканців розмовляє французькою, а частина латиносів - іспанською та португальською, так й ми розмовляємо мовою колонізаторів. Але, на відміну від хлопців з чорного континенту й нащадків ацтеків та майя, в нас все не так погано. Ми не втратили мову. Ми її розуміємо. Але не хочемо сприйнять той простий факт, що ми всраті туземці, які розмовляють мовою "панів з півночі". Й поки до нас не дійде, будуть срачі. А срачі використовує ворог в пропаганді. 

Тому так, нам потрібно припинити вийо... та почати все с початку. Створити нове суспільство. Без совка. Без огляду на минуле. Власне майбутне. Але не шароварне, а автентично українське.

07 октомври 2022

Мова Наша


автор Дiана Харчук (на снимката е авторката като малка в украинска народна носия)

Коли іноземці запитують, чому так багато українців розмовляють російською мовою, наведіть частину історичних фактів, що показують хронологію русифікації та знищення української мови, культури і нації від 1708 до 1990 року. 

Хоча почалося це раніше. 1708 р., листопад – Зруйнування за наказом Петра І гетьманської столиці Батурина (з винятковою жорстокістю було замордовано всіх його мешканців – 6 тис. чоловіків, жінок і дітей, а місто дощенту зруйновано і спалено. 1720 р. – Указ Петра І про заборону друкування нових книжок українською мовою в Києво-Печерській та Чернігівській друкарнях, а старі книжки перед друкуванням було наказано привести у відповідність з російськими. 1721 р. – Указ Петра І про цензурування українських книжок. Знищення Чернігівської друкарні. 1729 р. – Указ царя Петра ІІ, який зобов’язував переписати з української мови на російську всі державні постанови й розпорядження. 1755, 1766, 1769, 1775, 1786 р.р. – Заборони Петербурзького синоду друкувати українські книжки. 1764 р. – Інструкція Катерини ІІ князю О. В’яземському про посилення русифікації України, Смоленщини, Прибалтики та Фінляндії. 1769 р. – Указ синоду про вилучення в населення українських букварів та українських текстів з церковних книг. 1786 р. – Заборона церковних відправ українською мовою, запровадження російської вимови церковнослов’янських текстів. Наказ про обов’язковість російської мови в Київській академії. 1817 р. – Закриття Києво-Могилянської академії. 1831 р. – Скасування царським урядом Магдебурзького права (це поклало край неросійському судочинству, виборам урядовців та місцевій автономії в Україні). 1847 р., 5 квітня – Арешт і безстрокове заслання Тараса Шевченка рядовим солдатом в окремий Оренбурзький корпус за резолюцією Миколи І під найсуворіший нагляд,із забороною писати й малювати, що було рівнозначне ув’язненню (пробув там до 2 серпня 1857 р.).1862 р. – Закриття українських недільних і безплатних шкіл для дорослих. 1863 р, 18 липня – Циркуляр міністра внутрішніх справ Росії П. Валуєва про заборону друкування книг українською мовою. 1869, 1886 рр. – Укази царської адміністрації про доплати чиновникам російського походження в Україні за успіхи в русифікації. 1876, 18 травня – Таємний Ємський указ Олександра ІІ про заборону ввезення з-за кордону до імперії будь-яких українських книг і брошур, заборону українського театру й друкування українською мовою оригінальних творів художньої літератури, текстів українських пісень під нотами. 1881 р. – Заборона виголошення церковних проповідей українською мовою. 1888 р. – Указ Олександра ІІІ про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення дітей українськими іменами. 1895 р. – Заборона українських книжок для дітей. 1907 р. – Закриття царським урядом української періодичної преси, конфіскація виданої в роки революції 1905-1907 рр. української літератури, репресії проти діячів української культури. 1908 р. – Указ сенату Російської імперії про «шкідливість» культурної та освітньої діяльності в Україні. 1914 р., березень – Заборонення царським режимом святкування 100-річчя від дня народження Т. Шевченка. 1914 р. -Указ Миколи ІІ про скасування української преси. Заборона в окупованих російською армією Галичині та на Буковині вживання української мови, друкування книг, газет і журналів українською мовою. Розгром товариства «Просвіта», зруйнування бібліотеки Наукового товариства імені Шевченка. Депортація багатьох тисяч свідомих українців до Сибіру. 1921-1923 рр. – голод у степових районах України, спричинений політикою «воєнного комунізму» та продовольчою розверсткою на селі, унаслідок якого загинуло до 1,5 млн. селян. 1929 р. вересень – Арешт визначних діячів української науки, культури, й УАПЦ – за «належність» до вигаданих ОДПУ Спілки визволення України (СВУ) та Спілки Української молоді (СУМ). 1929-1930 рр. – Перша фаза колективізації й «розкуркулення» в Україні. Виселення сотень тисяч українських заможних селян до Сибіру та на Далекий Схід. 1930 р., 9 березня-19 квітня – 

Судовий процес у Харкові над 45-ма діячами української науки, літератури, культури, УАПЦ – за належність до так званої «Спілки Визволення України» (СВУ). 1932-33 р.р. – Організація більшовицьким режимом штучного голодомору в Україні, унаслідок якого загинуло 8 млн українських селян. Масове переселення росіян у вимерлі українські села. 1933 р. – Погром українців на Кубані. 1934-41 рр. – Знищення архітектурно-культурних пам’яток у різних містах України, арешт і страта 80% української інтелігенції. 1937 р., листопад – Масовий розстріл ув’язнених на Соловках українських письменників та інших діячів української культури (до 20-річчя жовтневого перевороту). 1938 р., 24 квітня – Впровадження російської мови як обов’язкової в усіх школах України. 1939-1941 р.р. – Широкомасштабні репресії органів НКВС проти українців західних областей. Масові депортації українського населення у віддалені райони СРСР. 1947 р.,3 березня – Призначення Л.Кагановича першим секретарем ЦК КП (б) У і нова «чистка» серед українських культурних кадрів, звинувачених в «українському буржуазному націоналізмі». 1949 р. – Чергова «чистка» в КП (б) У у зв’язку з рішеннями її 16-го зїзду 25-28 січня (за звинуваченням в українському націоналізмі від січня 1949 р. до вересня 1952 р. було виключено з партії 22175 її членів). 1954 р. 23-24 березня – 18 з’їзд КПУ схвалив набір юнаків і дівчат з України на Cибір і до Казахстану для освоєння цілинних і перелогових земель (протягом 1952-1956 рр. туди виїхало приблизно 100 тис.осіб). 1957-61 рр. – Посилені антирелігійні акції в УРСР, ліквідація приблизно половини церковно-релігійних установ (парафій, монастирів, семінарій). 1959 р., 15 жовтня – Убивство C.Бандери агентом КДБ Б. Сташинським. 1961 р., січень – Закритий суд у Львові над членами Української Робітничо-Селянської Cпілки (Л. Лукяненко, І. Кандиба, С. Вірун та ін.), які обстоювали право виходу УРСР зі складу CРСР. Засудження Л. Лук’яненка до смертної кари. 1962 р. – Судовий процес над 20 членами Львівського Українського Національного Комітету, чотирьох з яких було засуджено до розстрілу. 1963 р. – Підпорядкування національних Академій наук союзних республік московській Академії наук СРСР. 1965 р., серпень-вересень – Перша велика хвиля арештів українських діячів в Україні (Богдан і Михайло Горині, П. Заливаха, С. Караванський, В. Мороз, М. Осадчий, А. Шевчук та ін.). 1969 р.,червень – Лист українських політичних в’язнів (М. Гориня, І. Кандиби, Л. Лук’яненка) до Комісії охорони прав людини в ООН про отруювання політв’язнів. 1972 р., січень-травень – Друга велика хвиля арештів інтелігенції в Україні. 1972 р., травень – Усунення з посади першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста за український націоналізм; чистка керівних кадрів КПУ. 1978 р., 11 листопада – Директива колегії Міністерства освіти УРСР «Удосконалювати вивчення російської мови в загальноосвітних школах республіки» (посилення русифікації). 1979 р., березень-жовтень – Нові арешти українських діячів в Україні: О. Бердника (6 березня), Ю.Бадзя (23 квітня), Ю. Литвина (6 серпня), М. Горбаля (23 жовтня) та ін. (усі вони були засуджені до максимальних строків ув’язнення в таборах суворого режиму й заслання у віддалені райони Росії). 1979 р., 18 травня – Загадкове вбивство композитора В. Івасюка біля Львова. 1980-81 р. – Арешт українських політичних діячів С. Набоки, Л. Мілявського, Л. Лохвицької. 1983 р. – Постанова ЦК КПРС про посилення вивчення російської мови в школах і виплату 16% надбавки до платні вчителям російської мови та літератури («Андроповський указ») та директива колегії Міністерства освіти УРСР «Про додаткові заходи по удосконаленню вивчення російської мови в загально-освітніх школах, педагогічних навчальних закладах, дошкільних і позашкільних установах республіки», спрямована на посилення русифікації. 1984 р. – Померли в таборах О. Тихий, Ю. Литвин, В. Марченко. 1985 р., 4 вересня – У концтаборі помер поет В.Стус. 1989 р. – Постанова Пленуму ЦК КПРС про єдину офіційну загальнодержавну мову (російську) в СРСР. 1990 р., квітень – Постанова Верховної Ради СРСР про надання російській мові статусу офіційної мови в СРСР.


02 октомври 2022

Избори 2022 (за Емили в тротинетката)


"Лудите, лудите, те нека са живи!" (Иван Вазов Дядото)

 - Тука ли се гласува за Емили с тротинетката?

- Тя не участва.

-Тогава за Светльо Витков!

- Не правете предизборна агитация - казва ми един циганин от наблюдаващите, говорещ български като по книга.

- Абе евро-рома, я не се обаждай непопитан!

Извикаха полиция. А аз се смирих. Позволиха ми да гласувам за Светльо Витков. За него гласувах, като я няма в листите Емили с Тротинетката!

14 септември 2022

Това дойде по ЕКОНТ

Седнал съм на канапето пред кабинета на личната си лекарка тази сутрин и се чудя каква простотия да измисля, която сетне да ви разкажа като геройство и подвиг. Но ситуацията и атмосферата не позволяват. Всички са адски сериозни и замислени. Даже циганите. Защо ли? Е, как защо бе! Техният човек Коцето Копейкин от "Възраждане" се гласи да управлява. В такава ситуация даже и наркоманите биха станали сериозни, тръгне ли към властта в държавата рапърът Гошо от "Почивка".

И получавам sms: "Имате пратка по ЕКОНТ от София".

И започвам да си мечтая. Вероятно някой е замаскирал под формата на пратка пари. Натъпкал ги е в буркани. Или пък компромати срещу баба Куна Московска (митр. Николай) и баба Дамаджана (еп. Сионий) Стигам по най-бързия начин в посочения офис и... Картина. Огромна. Напипвам рамка. Викам си: "Сега, ако няма подлепени на гърба й пачки с пари или флашки с видеа, ще го открия тоя и ще му стоваря "творчеството", заради което прикуцуках половината град, на кухата кратуна!"

Прибирам се. Тя плаче. А аз изнервен:

- Сега пък защо плачеш?! Какво искаш? С какво не ти угодих?

- За тебя, дурак! - изтрелва - Забави се и се уплаших да не ти се е случило нещо лошо!

Ой! Верно съм дурак!


* * *


Разопаковаме картината.

Пачки няма. Няма флашки. Картината е съвсем истинска. Акварел. От самата ръка на автора. Обръщам я с лице към себе си и се вглеждам. Правена е по сюжет на снимка на дядо Кирил, Царство му Небесно, на която сочи морето, изправен на брега...

И се разплаках!

Копирам тук от блог "Лирика" цялата си стихосбирка "Владишки песни", в отговор на художника (или художницата), защото пратката е опакована и изпратена от жена - Росица Иванова:

Мойте мъртви оттатъка спят




на Светия наш Владика Кирил, митрополит на Варна, Старославна Плиска и Велики Преслав

След на Тракия края в дъбравите
почва жълто и право поле,
подир тиквите в нивите, кравите,
с име, дето Пилат го прокле,

е морето Ти, синьо-зеленото,
само кейове в него стърчат,
както жици или като вените
на войници, преди да умрат...

Няма нищо, оттатък делфините,
даже лодки след тях не пълзят,
там се сливат летата и зимите,
мойте мъртви оттатъка спят...

Варна 28.06.2013 г.


Тоя път Тя действително плаче




- Г-н Ангелов, първо искам да ви благодаря за получените писма...
...
- Ваше Високопреосвещенство, зарекъл се бях да намаля писмата,  да не ви досаждам, но тоя път трябва да направя изключение, става дума не за мене, ами за един приятел...

Как сега да му пращам писма?!
Пощальони дотам не отиват –
зад безцветната бледа ресна,
дето дни и дворове се сливат…

Ама глупав, да, тъп комплимент! –
Мъж се спирал единствено с шпага,
гърбом падал под пръст и цимент…
Но какво ли сега ме засяга

на глупците площадната чест,
ами где да изпращам писмата,
да примираш от скръб не е жест,
а за жеста ужасна разплата…

Ех, Госпожо, със нашата кръв
ли ще мажеш уста под венчило?!
Който, курво, целуне те пръв,
да разпори корема ти с шило!!

Не е тъй, замълчи, замълчи!!...
Тоя път Тя действително плаче…
Със ракия по-малко горчи…
Де да пращам писмата, обаче!?!

Пловдив, 09.07.2013 г,


След четирдесет дни тишина





Припращяват две сухи дърва
край изстинала скоро камина,
тази нощ, на пияна глава,
пак ще ровя безцелно из скрина…

Две шамии – едната памук,
а пък втората – синя коприна.
Не остана ли някъде тук
онзи нож, дет’ през  него премина

хляб със чесън и евтин салам,
дорде пътьом парите си смятах,
като нощем замръквах в Кардам,
а пък сутрин по гарите чаках

някой влак „за дотам и назад”,
а понявга сред нивите влизах,
минувачите казваха: „Брат,
в ранна пролет що шеташ по риза?!”

* * *

Тази нощ, на пияна глава,
търся ножа, потънал във скрина…
След четирдесет дни тишина
през мъжете Ти, Курво, ще мина!

Пловдив, 10. 07. 2013 г.


Дали почва Пирът с терирем?




"Тамо ми спалише Цркву, у коjоj венчах се млад..." ("Тамо далеко", сръбска народна песен)

Разкажи, дали горе блести,
както светъл със тебе бе храмът?
Под корона с дванайсе звезди,
там видя ли я Нашата Дама?

Дали там на Родопска софра,
по-богата дори от Валхала,
със Давидова песен ви сбра
Бог на бойно поле, вместо в зала??

Дали с вино във златния шлем
Михаил серафимите комка?
Дали почва Пирът с терирем?
Вместо с кърпа с Давидова клонка

Магдалена, повела хоро,
стъпва в огън, разстлан като в Странджа?
Както цакаш със дама-каро,
тъй ли Слънцето пада в оранжа

на стопен във лъчи хоризонт,
дето чайките даже не стигат??
До сърцето на тъмния Понт
стигат само, които умират

прави, както и трябва да мрем...
Остави!! Разкажи ми за Пира!
Нека чуя насън терирем,
за да знам, че край тебе не спира...

Пловдив 11.07.2013 г.


Видовдан (Опазете главата на Лазар!)




"...тиjа турци, арнаути!" (сръбска песен, вранянска)

Както пише на кръста "ха Ноцри",
но Мария "чете" го "Рави",
още миг и пороят ще почне,
пък пияна охраната спи,

както, знаете, в старата притча,
е повръщал в Потир Валтасар,
изтрезнял, като почнал да срича
по стената нечакан кошмар...

Тъй пазете главата на Лазар,
против може и цял легион,
до слуха, че Обилич е слязъл
на Султана пред златния трон -

пред Агнеца, каквото е казал,
те жупаните помнят добре...
Доброволно щом в ада е слязъл,
значи чак в Небесата ще спре

да звъни тази песен след боя,
за да мине в рефрен "терирем",
но пазете главата на тоя,
както пази се цвете във шлем,

дето първи премина чертата
и Отца поздрави отдалеч,
вдигнал дискоса бял над софрата
и Потир вместо огън и меч...

Пловдив, 13. 07.2013 г. 

13 септември 2022

Логичен и готов да се поучи! (Български Книжици)


Някои казват, че Българинът е умен, а други, че е безумно тъп. Едни, че главата му прелива от мъдрости, други, че е празна като продънена кофа. Според мнозина главата Българска е пълна с интелект, според други, тя е пълна с бръмбари.

Умен и или глупав? Прост или интелигентен? Едно не може да се отрече у Българина, че в главата му има логика!

Минавам онзи ден на път за вкъщи покрай комшийски двор и слушам мимоходом разговор на някаква маса, на която сътрапезници обсъждат обществена философия и геополитика.

- А Путин...
- Пък Байдън...
- А англосаксонците...
- Ненавиждам Английската Кралица!!! Мразя всичко англосаксонско!

Срамота, дъртият вампир тъкмо беше габърдясъл! И каквато и да е била, човек е била... май.

Спирам се, става ми любопитно. Начева скандал!

- Спри да повтаряш и развиваш тази глупост! Не съм ти казал това!!!
- Добре де, добре! Нямам твоята глава, имам си само моята и тя не е... пълна като твоята с информация. В моята глава има само Логика!

А така! Стана значи ясно, че Българската глава, даже нищо да няма друго вътре, е пълна с Логика!

* * * 

Проблемът с кръвоизтичането до смърт почти преди няколко дни се повтори, даже потрети. Превързаха ме в Спешното. Язък само за 26 годишния ми войнишки колан, с който овладях изливите, докато ги чакам на работното си място, защото два пъти сбъркаха адреса. Плувна в кръв, неизмиваема.

- Как се сетихте?! Това е феноменална "превръзка" с тениска и каиш, макар обичайно да не се прави тъй!

Ех, докторче, докторче-е! Няма нужда да си лекар, за да измислиш много бързо как, налага ли се, да не пукнеш по най-нелепия начин от нещо тъй глупаво.

Вчера се снабдявам с направление за съдов хирург от личната си лекарка и започвам да издирвам лекар да ме прегледа "по здравна каса" и изпрати за операция. Е, по здравна каса точно няма. Тоест има, ама записват за след месец и половина часове. Сещам се за болницата и отделението, в което миналия месец лежах. Звъня. Познават ме тутак-си!

- О, идвайте, идвайте още утре по обяд!!!
- Колко пари ще струва?!
- Но моля ви, да не говорим за пари, като нямате, нямате!!! Няма сега да ви извадим душата! Идвайте!!

Ха! Хм? Тц.

И прегледът безплатен, и смяната на превръзката. Даже не трябваше да ползваме и направлението. Слизам на Рецепция за дубликат на старата епикриза, щото оригиналната я загубих. Питам кротко и предварително:

- А колко ще струва услугата?

Отсреща:

- Стига, да не говорим за пари!
- Моля?!? - вече зяпвам от изумление.

Поглежда ме косо в очите и започва да обяснява укорително:

- Ами предния път като започнахме с това, помните ли какви ми ги наприказвахте?! Чух невероятни неща за майка си, за гъза си, за прабаба си, която нарекохте шугава помашка овца. Пожелахте ми светецът от иконата над главата ми да изскочи и лично да ми зашлеви един шамар, защото не било болница това, ами нещо средно между погребално бюро и селска лафка!

Ах, да, да.... Взех да си спомням, май имаше и: "А аз за чий хуй тогаз се осигурявам здравно ма, тъпа путко непоръбена!?" и замервах с ценоразписа дотичалата охрана, смъкнал го отнейде и направил го на топка.

Хванах се за главата, наведох поглед от срам, едва продумах:

- Ох, съжалявам...

Опитах се да й направя комплимент за дълбоките й сиво-сини очи, не за друго, а за извинение, нищо в тези очи особено няма иначе, а тя през смях:

- Не се преструвай, хич не съжаляваш!

Ха, сега де!

* * *

Следователно не само, че на Българинът главата му е пълна с Логика, ами си взема и поука.

Не ни е лош народът, по-точно не е съвсем лош!

П. П. Трябват ми 5-600 лева. Спешно, събирайте, за да не ви пиша и лично. Неудобно ще е тъй!

11 август 2022

Хто ти

автор Дiана Харчук 

Темрява мене любить,

 А світло вже не приймає,

Це можливо мене згубить,

Та жалю немає.

Завжди вперед і насолоджуюсь життям,

Так солодко упиваюсь забуттям

І не жити як всі а робити що хочеться,

Щастя й любов віднині не зурочаться.

Запалюю палички ароматичні

І відкриваю широко свідомість,

Зникають питання одвічні,

Плавно думи перетікають в мінорність,

А в голові одне "що ми вічні"

Залишається головне-пізнати себе,

Багато залежить від того хто я є,

Нуж бо скажи мені блукаєш ти де,

Тіло й душа-наче все не моє,

А все що може статися-неважливо,

Коли живеш тут і зараз:в моменті все не замінимо.

Хто ти і хто я-нас єднає Творець,

Його знають всі-кожен живий і всякий мрець,

Усе життя можна шукати себе й не знайти,

Головне мир і любов Божу в собі віднайти!

05 август 2022

Трите секти и докторът, който еба баба си

"Ебал Тодорчо баба си!" (рок-група "Изумрудь")

В Света, оказва се, че има три големи и агресивни секти. На психоложките, на педерастите и на непушачите. Пето денонощие почти лежа болен в истинска болница. Пушенето е разрешено чак в другия край на огромния двор и... в заведението срещу главния вход.

Пуша онзи ден на една маса и пия бира. По-точно бири. На масата зад гърба си слушам разговор. Между доктор на около 40 и жена на около 60 с акцент, показващ, че е родом някъде около София, дали от Своге, или Сливница, или Елин Пелин.

Първо заговориха за бизнес, сетне за курорти, докато в един момент не осъзнавам, че всъщност са се запознали чрез интернет и сега е първата им среща, за която тя е дошла от София, на живо.

- Аз, - казва докторът, с когото сме гърбом - всеки ден получавам по две шишета скъпо уиски за подарък. Но никога не пия повече от четири или пет... капачки дневно!

- Ах, браво! - виква шопкинята и почти изплясква от възторг с ръце.

Не издържам и се обръщам назад към тях:

- О, докторе, поздравявам ви! Аз това не го умея, но го уважавам! Ето, сега например само за час изпих три бири! Ще ми се подпишете ли на ръката!

Жената прихва и понечва да извади от чантата си писалка. Обаче замръзва, явно от ледения му поглед, който аз не виждам. Той се извръща и... Разпознавам завеждащия отделението, в което лежа, лекар, съдов хирург. Просъсква:

- Ти знаеш ли, че от този момент на сетне, ще успееш да излезеш от отделението, за да пушиш, само през трупа ми!


* * *


Аз обаче убедих впоследствие главната санитарка, че съм кръгъл сирак, отгледан от баба си, която е останала рано и вдовица. И пак си пуша на всеки половин час. А онзи педал, непушач и самодеец-психолог да си... ебе бабата!

28 юли 2022

Літаки

автор: Диана Харчук

Літаки на небі
зустрічаються,


Але дороги в них
паралельні,


Не побачаться не
залюбляться,


Ніхто їм не дасть
купони привілей ні.


Все так суворо у житті
коли не випадає шанс,


Нелегка тоді доля й
подорож в Прованс,


Любов на серці і на
устах,

Мрії солодкі бурлять у
снах,

Але недосяжна далека як
обрій,

Перешкод багато на
шляху як рій.

Не одинокі коли є один
в одного,

Але вчинки не показують
прогресу жодного, 

Тоді в душі погода
гірша урагана,

Сплутала дівчинонька
ворота і стала путана.

Люди як ті літаки
порозумітися не можуть,

Не чують-далекі від цілі єднання,

Думають ніхто не цінує
їх намагання,

Печаль від самотності
огортає,

Ніякий перпендикуляр їх
не примиряє,

Так все обстоїть у
стосунках багатьох людей,

Не віднайти їм до Раю
дверей
.