Люди поділяються на дві категорії_Діти -дар Божий/Хората се делят на две категории_Децата са дар Божи

 

Люди поділяються на дві категорії

Це жертви і тирани. Жалістю до себе жертви маніпулюють іншими, щоб отримати бажане. Тирани-це ті, що мають круті тачки і дома, які вони отримали грубою силою, їхня влада досягнута за рахунок порабощення жертв.

Але є ще третя категорія і це герой. Саме герой звергне тирана і обезвредить його. І герой звільнить жертву не лише фізично, але й научить його бути самодостатньою людиною.

Отже,герой дарує свободу і відновлює справедливість. Я відношу себе до третьої категорії і присвятила цьому життя. Да, я іншого й не знала і не знаю і не хочу знати. Бути героєм важко і водночас прекрасно. Так, це постійна боротьба з зовнішніми ворогами і внутрішня війн з грішною природою (яка могла б завести у тьму якщо з нею не боротися). Але знати що присвятив життя чомусь величному переповнює ейфорією і дає надію на краще майбутнє для всього людства. Мало героїв у наш час, тому що відстояти свої ідеали попри тиск і ризик втрати того що дороге серцю-важко і потребує сили волі. Як каже мій пастор, кожен може стати кимось особливим і побачити як його мрії здійснюються. Для цього треба лиш прийняти це знання і що воно стосується саме тебе. Хто б що тобі не казав-ти гідний усього що задумав, адже ти створений Богом з любов’ю і Він хоче щоб ти був щасливим!

Діти -дар Божий

Це дійсно так. Коли ти стаєш батьком чи мамою, то починаєш любити своє чадо і давати йому саме найкраще. Ти бачиш яке воно мале і беззахисне і тільки ти можеш його захистити від зла цього світу і дати йому необхідні знання для виживання.

Батьки настільки відчувають свою відповідальність за те, що вони породили в світ, що коли чадо підростає і починає жити як окрема особистість, то батьки починають помічати в дітях помилки своєї молодості і намагаються всячески наставити їх на путь істинний. Проте забуваються і виходять за рамки. Дітям може здатися, що батьки на них злі або навіть ненавидять. Але насправді вони сердяться на себе, що не змогли виховати в дітях той ідеал до якого стремилися вони самі. От так і псуються відносини батьків з дітьми, коли батьки перестають бачити в своїх дітях благословення і дар Небес.

Перевод-

  Хората се делят на две категории

Това са жертви и тирани. От самосъжаление жертвите манипулират другите, за да получат това, което искат. Тираните са тези, които имат готини коли и къщи, които са получили с груба сила, тяхната власт е постигната за сметка на поробването на жертвите.
Но има и трета категория и това е героят. Героят е този, който ще свали тиранина и ще го неутрализира. И героят ще освободи жертвата не само физически, но и ще го научи да бъде самодостатъчен човек.

И така, героят дава свобода и възстановява справедливостта. Аз принадлежа към третата категория и съм посветил живота си на това. Да, нищо друго не знаех и не знам и не искам да знам. Да си герой е трудно и красиво в същото време. Да, това е постоянна борба с външни врагове и вътрешна война с грешната природа (която може да доведе до тъмнина, ако не се води). Но знаейки, че е посветил живота си на нещо велико, ни изпълва с еуфория и дава надежда за по-добро бъдеще на цялото човечество. Малко са героите в днешно време, защото да отстояваш идеалите си въпреки напрежението и риска да загубиш това, което е скъпо на сърцето, е трудно и изисква воля. Както казва моят пастор, всеки може да стане някой специален и да види сбъднатите мечти. За целта просто трябва да приемете това знание и че то се отнася за вас. Каквото и да ти казва някой, ти си достоен за всичко, което си намислил, защото си създаден от Бог с любов и Той иска да си щастлив!

Децата са дар от Бога

Това е вярно. Когато станеш баща или майка, започваш да обичаш детето си и да му даваш най-доброто. Виждате колко малко и беззащитно е то и само вие можете да го защитите от злините на този свят и да му дадете необходимите знания за оцеляване.

 Родителите толкова много чувстват отговорността си за това, което са донесли на света, че когато детето порасне и започне да живее като отделна личност, родителите започват да забелязват грешките на младостта в децата си и се опитват по всякакъв начин да ги насочват. ги на истинския път. Те обаче забравят и излизат извън рамките. Децата може да мислят, че родителите им са им ядосани или дори ги мразят. Но всъщност те са ядосани на себе си, че не успяват да възпитат у децата си идеала, към който самите те са се стремили. Ето как се влошават отношенията между родители и деца, когато родителите престават да гледат на децата си като на благословия и дар от Небето.