Людина не каїться і не виправляється бо.../ Човек не се разкайва и не се поправя, защото...

 

Людина не каїться і не виправляється бо гординя заважає їй визнавати себе винною і виправити помилки

Людина жаліє себе і не хоче визнавати, що усі проблеми в неї від себе ж самого. Гординя тримає людину у полоні як і любий інший гріх і доки людина не позбудеться гордині, то не зможе позбутися інших гріхів, бо гординя заважає виправляти інші гріхи, бо як небуде гордині-людина визнає себе порочною і тоді виправить свої інші гріхи.

Чому у світі панує несправедливість

Люди вважають що несправедливість панує бо Бог так допускає. Але Бог любить нас і не хоче щоб ми страждали. Тож не Він допускає ці страждання а люди: своїми думками, вчинками та словами. І це не просто думки, вчинки та слова-а грішні помисли людини. Гріх охоплює думки, вчинки та слова людини і тоді вона чинить несправедливість. Якби небуло гріха в серцях людей, тоді небуло б страждань і несправедливості.

Той, хто осуджує інших немає смирення, а людині щоб навчитися любити по справжньому потрібно смирення, адже в любові доводиться слухатися і підкорятися тому кого любиш, бо любов спонукає дарувати іншому те щоб бажав собі. Тож я роблю висновок, що смирення породжує любов.

А ще любов до Бога утримує людину від гріха проти іншої людини. Ось чому перша заповідь любити Бога, а любити ближнього-друга, бо друга заповідь випливає з першої.

Саме любов міняє людину на краще і саме з любові людина набуває християнських чеснот. А любові Бог учить людину, коли та віддається в Його руки, тобто коли людина стає смиренна.

Перевод-

Човек не се разкайва и не се поправя, защото гордостта му пречи да признае вината си и да поправи грешките си

Човек се самосъжалява и не иска да признае, че всичките му проблеми са причинени от самия него. Гордостта държи човека в плен, както всеки друг грях и докато човек не се отърве от гордостта, той няма да може да се отърве от другите грехове, защото гордостта му пречи да поправи другите грехове, защото ако няма гордост, човек ще признава себе си за порочен и след това поправя другите си грехове.

Защо има несправедливост в света?

Хората вярват, че несправедливостта цари, защото Бог я допуска. Но Бог ни обича и не иска да страдаме. Следователно не Той позволява това страдание, а хората: с техните мисли, действия и думи. И това не са просто мисли, действия и думи, а греховни мисли на човек. Грехът покрива мислите, действията и думите на човека и тогава той извършва несправедливост. Ако нямаше грях в сърцата на хората, тогава нямаше да има страдание и несправедливост.

Този, който осъжда другите, няма смирение, а човек има нужда от смирение, за да се научи да обича истински, защото в любовта трябва да се подчиняваш и да се подчиняваш на този, когото обичаш, защото любовта те подтиква да дадеш на другия това, което искаш за себе си. Така че заключавам, че смирението поражда любов.
А любовта към Бога предпазва човек от грях срещу друг човек. Ето защо първата заповед е да обичаш Бога, а да обичаш ближния си е приятел, защото втората заповед произтича от първата.
Любовта е тази, която променя човека към по-добро и от любовта човек придобива християнски добродетели. А Бог учи човека да обича, когато се предаде в Неговите ръце, тоест когато човек се смири.